Бобрику-Бобрику, залиш, будь ласка, в спокої нашу греблю! – всоте просила бабуся малюка, який точив свої зубки до всього на світі. Малий Бобрик винувато опускав голову, розуміючи свою провину, але нічого не міг з собою…
В один із полум’яних днів, на острові Квітів, народилася крилата фея, за вродою наче сяюча зірка і станом як сопілка. Мала вона красиві темні крила, великі як нічні вітрила. Острівні мешканці назвали її Темнокрилкою. Маленька…
Принцесо, ти готова? – гукнула бабуся із сусідньої кімнати, перекрикуючи і телевізор і дідуся, який вів діалог з телеведучими і голосно коментував новини. – Запізнимося! Дорогою до школи повторили вірші та нові англійські слова –…
Залетіла якось муха у музей і так їй сподобалось, що вона там жити залишилась. І зиму зимувала, і експонатами милувалась, і екскурсії слухала, і з людьми знайомилась, і у всіляких майстер-класах участь брала та навчилась…
Ура! Перший сніг! – кричала Наталка, дивлячись у вікно. Тихіше, доню! Ти заважаєш відвідувачам відпочивати! – зашепотіла мама дівчинки. Відвідувачі кафе теж поглянули у вікно, а потім на Наталку і щиро посміхнулись. Кожен з них…
Зима, мов королівська особа, вийшла з карети й посіла льодяний трон. Лагідно вкрила землю в білі кристалики й напустила крижаний холод. Дванадцятирічна дівчинка Емілія не любила цю пору року, позаяк у сніжну погоду відчувала себе…
Заскочила рання зима зненацька молодого ведмедя. Щедро вибілила усе в лісі, замела натоптані ним стежки. Із неба сіялося безупинно і невблаганно. Юний бурмило виявився зовсім не готовим до першої сплячки. А треба поспішати… Знайшов глибоку…
На свято Святий Миколай зі своїми помічниками-янголятками складав на сани подарунки дітям. Він запропонував янголятам Віті і Міті, щоб вони полетіли з ним і допомагали йому розкладати подарунки. Вони погодилися і полетіли. Але янголята так…
Кіт Васько смачно потягнувся і розплющив очі. Сьогодні – Різдво, і в нього на обід буде смачна ковбаска, пригостить бабуся Марія. Правда, десь ближче до обіду. Старенька його щодня пригощає, тільки от ковбаска в неї…
Одна. Я вижила одна. Мене оселили в пісочнику обабіч дитячого майданчика. Нас було чимало. Скільки я могла бачити ще пишною тоді кроною, нас була сила. А згодом ті моторошні звуки. Те дике вижчання серед співу…