Shopping cart

Категорія: Містичний “Літкон”

Темна кров

Ліза нічого не розуміла. Швидко зібрала у рюкзак необхідні речі і вибігла з дому. – Лізо, хутчіш! – махаючи рукою кликав дядько Микола. Дівчина заскочила у бусик, в якому вже ютилося чоловік з десять. –…

Єжи та джинірі

— Але чому?!— Я думаю, ти все ще занадто мала для самостійного життя!— Мамо! Мені вже сто шістдесят років!— Це взагалі не вік!— Ти хвалилася, що в сто п’ятдесят уже вперше вийшла заміж.— Так часи…

Древні мешканці міста

Божені завжди подобався Тернопіль, відколи його побачила. У цьому міста навчались її однокласниця і Божена заїхала якось до неї в гості, почамрівши добряче. Таке гарне місто! Найбільше їй сподобалось озеро. Ще коли вона їхала маршруткою…

Полюбити Дієго

Правий фламінго покосився на Джонатана і зітхнув. Лівий фламінго застогнав: “Я голодний…” Це було вже втретє. Джонатан ображено розгорнув фольгу, відламав два кубика шоколадки і простягнув фламінго. Шоколад зник, фламінго задоволено повисли на своїх мотузках…

Тіні у яру

Я ніколи не вважав себе боягузом, і не можу сказати, що моя власна тінь колись мене лякала. Хіба що у ранньому дитинстві, якого я не пам’ятаю. Це про боягузів зазвичай кажуть, що вони бояться власної…

Кривавий етюд

Дощ, літак та квиток в один кінець до Парижу – міста романтики.Кароока дівчина з чорним коротким волоссям сидить біля вікна. Іі ім’я – Кия, на вигляд їй років вісімнадцять, занурена в себе, в руках тримає…

Старі світлини

На годиннику четверта ранку. Продовжує спати. Знову ніби вибухи, вже голосніші та страшніші – шоста ранку. Одягає на піжаму теплий кардиган, похапцем підбирає волосся та іде на кухню.Тато спокійно та зосереджено готує борщ. Він роздивляється…

Фото в медальйоні

Я стояла на порозі будинку і дивилася у темряву ночі. Світло фар давно згасло але я не могла відірвати погляд від рогу вулиці. Мені відчувалася чорна пустота відчинених дверей за спиною холодом, що його нагонить…

НЕЗВИЧАЙНА В ОБІЙМАХ ДУХА

” Холодна смерть” Лезо ножа різко,– немовби саме притискалося до її шкір. Можливо це такою буває “холодна смерть” – промайнуло у її думці?! А стіни в той самий час перераховували її ребра – одне за…

Міхонька

— Ігорю, ти дебіл. Я завжди знала, що ти дебіл, і дурна, що за тебе заміж вийшла. І мама мені казала, що ти дебіл, бо і батько твій таким був. От куди тепер цю машинку?Свєтка…