Шепіт смерті
1.Коли солодка дрімота зазирає під комірець, книжка про Велику Вітчизняну війну випадає з моїх рук. Я заплющую натруджені цікавим читанням очі. Раптом чую скрип підлоги. Хтось ходить. Ще. І ще. Крізь суцільну темряву й опівнічну…
Категорія: Суперфінал
Нитка долі
Сонце підіймалося вище. Туман поволі розсіювався. Стежка, що вела до густого букового лісу, вкривалася росою. Настя стояла біля тину, насолоджувалася тишею. У місті ніколи не буває спокійно. Навіть уночі щось нескінченно турбує мозок. Тут, у…
Вогник життя
ЯНГОЛ.Я тебе обійму.Ти не бійся, не плач.Із собою візьму.Ось твій зайчик і м’яч.Краще їх залиши.Хай вони будуть тут.На стіні напиши,Як вухастого звуть.Хтось його забере.Прочитає ім’я.Зайчик твій не помре.В нього буде сім’я.Знайде друзів собіІ смугастенький м’яч.Сльози…
Коли не буде завтра
В когось погане, а в нас вже не буде завтра,я матері й “вибач” сказати свого не встиг.Ти міг би не йти. Ми знали, що йти не варто.Але ми з тобою не з тих, що не…
Вірші війни
Поговори зі мною, бо не дати радиГіркому болю, що встромив у серце кіготьСьогодні сипляться безперестанку градиБетон палає легко так неначе віхоть Поговори зі мною, бо таки безсилаЩоразу вниз із кам’яними вже ногамиСпускаюсь плачучи, кому я…
