Shopping cart

Категорія: Проза

Темна кров

Ліза нічого не розуміла. Швидко зібрала у рюкзак необхідні речі і вибігла з дому. – Лізо, хутчіш! – махаючи рукою кликав дядько Микола. Дівчина заскочила у бусик, в якому вже ютилося чоловік з десять. –…

Древні мешканці міста

Божені завжди подобався Тернопіль, відколи його побачила. У цьому міста навчались її однокласниця і Божена заїхала якось до неї в гості, почамрівши добряче. Таке гарне місто! Найбільше їй сподобалось озеро. Ще коли вона їхала маршруткою…

Полюбити Дієго

Правий фламінго покосився на Джонатана і зітхнув. Лівий фламінго застогнав: “Я голодний…” Це було вже втретє. Джонатан ображено розгорнув фольгу, відламав два кубика шоколадки і простягнув фламінго. Шоколад зник, фламінго задоволено повисли на своїх мотузках…

Тіні у яру

Я ніколи не вважав себе боягузом, і не можу сказати, що моя власна тінь колись мене лякала. Хіба що у ранньому дитинстві, якого я не пам’ятаю. Це про боягузів зазвичай кажуть, що вони бояться власної…

Кривавий етюд

Дощ, літак та квиток в один кінець до Парижу – міста романтики.Кароока дівчина з чорним коротким волоссям сидить біля вікна. Іі ім’я – Кия, на вигляд їй років вісімнадцять, занурена в себе, в руках тримає…

Старі світлини

На годиннику четверта ранку. Продовжує спати. Знову ніби вибухи, вже голосніші та страшніші – шоста ранку. Одягає на піжаму теплий кардиган, похапцем підбирає волосся та іде на кухню.Тато спокійно та зосереджено готує борщ. Він роздивляється…

Фото в медальйоні

Я стояла на порозі будинку і дивилася у темряву ночі. Світло фар давно згасло але я не могла відірвати погляд від рогу вулиці. Мені відчувалася чорна пустота відчинених дверей за спиною холодом, що його нагонить…

НЕЗВИЧАЙНА В ОБІЙМАХ ДУХА

” Холодна смерть” Лезо ножа різко,– немовби саме притискалося до її шкір. Можливо це такою буває “холодна смерть” – промайнуло у її думці?! А стіни в той самий час перераховували її ребра – одне за…

Справа знахаря

Поліціянти нудьгували в патрульній автівці. Круглолиций і темноволосий, з широко поставленими карими очима водій Валера був любителем розіграшів. Не щадив навіть начальство. За довгий язик постійно страждав, по службі не просувався, але натуру свою ламати…

Фред

Ці чорні стіни, наче вимазані вугіллям, завжди покривались інієм. Варто лиш було забути про людей на портретах, що висіли так високо і гордо, позираючи на власницю будинку. Вони були молодими. Лише за двісті років з…