Весна-красна
Дощ озвіріло різав скло –Подряпини, а потім рани,Безстидно місто розцвілоРожевим збудженням каштанів. Куди би ти не кинув окомЗа містом і не блукав ти де б –Лискучі простяглись голгофи,Де хтось розп’яв опори леп. Весна-красна зайшлася сміхомТа,…
