Україно не плач
Україно, не плач…
Благаю, не плач, моя
Рідна!
Горнутиму тебе в свою блакитну пелюшку стільки, скільки буде потрібно!
Сльози наші ковтай, допоки спрагу не втамуєш.
Вільна!
Знай, твій біль, твій стогін, твій кожен геть не стильний на разі ранок!
- То наш спільний буревій і серпанок!
Пройдемо!
Любимо та вшановуємо тебе.
Твої кві-(д)іти.