Зриває цвіт загарбницький циклон:
Весна холодна і підвал студений,
Так дико зазіхає на кордон
Люцифера поплічник безіменний.

Яка наруга! Біль… Яка біда!
О, скільки цвіту, скільки цвіту!!!
Кріпімось духом! Бо війна…
Війна кочує грішним світом.