Хтось ведмедика збудив посеред зими. Глянув він довкола себе- ще нема весни. -Нащо мене турбували, з хати мене викликали, якщо снігом все покрито, ні весни нема, ні літа?… Хочу лапу я смоктати, в ліжечку тепленькім…
Жила-була собі Лінь, схожою була на тінь, приставала лиш до тих, хто трудитися не звик. То зчинила безлад в хаті- треба річ якусь шукати, а нічого не знайдеш в цьому хаосі, авжеж… Лінь з розхристаним…
Зірочка дороговказна в небі засвітила!З Днем народження Тебе,Іісусе милий! Приспів :Слава Богу! Мир землі!Людям добру волю :В кожнім місті та селіДбати гарну долю! Прилетіли янголята, сіли на ялинці.Колядують на Різдво юні українці. Замекали у кошарах…
Україно, скільки ж ти пережила?…А миру й досі ще нема,Ще досі твій народ страждаєЧого чекати вже не знає. Усі ми мріємо про краще ,Та зкожним днем стає все важче:Як не поранений боєць,То вже життю прийшов…
Минають дні, роки, життя минає…І в цьому вирі клопотів і справНе помічаємо, як діти виростають,Й дорослішати час їм вже настав. І день за днем… І за весною – осінь.Ось ти вже, сину, справжній чоловік.Але для…
Малювали білий снігІ зимову казку!Тут веселий сніговик,Зайченя вухасте.Тут ялинка вся в сніжкуІ пухнасті хмари,Зайчик в білім кожушку –То зимові чари…Тут сніжиночки малі,Кришталево-срібні,Долітають до землі,Сяючи в повітрі.Падають на перемет,На дахи хатинок.А триває цей балетДекілька хвилинок.Притрусили гілочки,Кущики…
Він у житті мав дужі крила, Летів щодалі й чимскоріш, Адже душа його любила Політ серед висот і тиш. Але колись у день безхмарний Його прошив у леті спис. Сіпнулись крила, та намарне – Він…
Рано-вранці, біля річки, Десь у літньому садку, Щосик, хтосик і чомусик Гралися собі у гру. Раптом, щось в воді пірнуло, Тоді ляпнуло хвостом, Головою теж махнуло, І сховалось десь на дно. Друзі так перелякались, Аж…
У якійсь собі країні, Вигадай собі епоху, І ім‘я для героїні, Й декорацій може з трохи. Все стандартно, пишні шати, Позолоти, срібні чаші, Діаманти, що й казати Забаганки ваші й наші. І принцеса, більш ніж…
Личаківський Некрополь не спить, а сльозами З синіх хмар умиває гранітові сни. Тут великий поет Каменяр спочиває, Присвятивши життя українській землі. Як Мойсей, торував для народу стежини Крізь піски Ханаану, крізь неволю і страх, Щоб…