Орел
Він у житті мав дужі крила,
Летів щодалі й чимскоріш,
Адже душа його любила
Політ серед висот і тиш.
Але колись у день безхмарний
Його прошив у леті спис.
Сіпнулись крила, та намарне –
Він каменем шугнув униз…
І очі темрява покрила,
І в серце поповзли вужі…
В орла єдине щастя – крила.
Без них він – тіло без душі.