Орел

Він у житті мав дужі крила,

Летів щодалі й чимскоріш,

Адже душа його любила

Політ серед висот і тиш.

Але колись у день безхмарний

Його прошив у леті спис.

Сіпнулись крила, та намарне –

Він каменем шугнув униз…

І очі темрява покрила,

І в серце поповзли вужі…

В орла єдине щастя – крила.

Без них він – тіло без душі.