Хтось ведмедика

збудив посеред зими.

Глянув він довкола себе-

ще нема весни.

-Нащо мене турбували,

з хати мене викликали,

якщо снігом все покрито,

ні весни нема, ні літа?…

Хочу лапу я смоктати,

в ліжечку тепленькім спати

з хмарами у снах літати,

з сонечком в піжмурки грати!

а коли настане час-

весну зустрічати!