Shopping cart

Вітаю Томику

– Вітаю, Томику, знову в столиці!
Ходімо, котику, будемо миться.
Дивися, Томасе! Де ж ти рудий?
Невже не соромно? Йой, ти брудний!
Поглянь на лапи, поглянь на хвіст!
Скажи, пухнатику, в що ти заліз?
Нічого, рижий, беру я мило,
Ти знову станеш котом красивим.
Ти знову будеш, немов з картинки.
Давай водички поллю на спинку.

– О, м’яу, м’яу! Яка біда!
Впіймали люди мене, кота!
Запхали в ванну, терпіти мушу
Оці знущання під мокрим душем!
Навіщо їхав я з вами в місто?
Мені й в селі було що поїсти.
Я міг в пилюці валятись днями,
Спостерігати за горобцями,
Лежать на клумбі, ходить по грядках,
Забуть про мило і про зарядку.
У мисці — корм, а вода – у діжках,
А спать, будь ласка, іди на ліжко.
Ніхто не чеше і не купає,
Я сам собі по селу блукаю.
Ото вже щастя! Ото свобода!
А що той Київ? Запхали в воду!

Моралі в казки зовсім не буде.
Чудні створіння, двоногі люди:
В міста збиваються, як у зграї,
Та ще й котів безсоромно купають.

Leave a Reply