Зранку в людей питають коти:
– Куди ви, безумці, зібралися йти?
Чого вам під ковдрою міцно не спиться?
Оно від морозу вже сині синиці.

Подумали люди і кажуть котам:
– А й правда, здалася робота та нам?
Не купимо корму, але ж то не лихо:
Спіймаєте мишу, сидіть тільки тихо.

– А хай йому пес! – збагнули пухнасті.
Навіщо губити своє сите щастя?
– Хутенько виходьте, двоногі, із хати,
А ми тут за вас увесь день будем спати.

Хоч важко крутитися з боку на бік,
Не кожен хазяїн лежати б так зміг!
На все підуть кицьки заради людей,
Аби лиш забути про клятих мишей.