Shopping cart

Свічка мерехтіла

Свічка мерехтіла
У старому льосі.
Там маля сиділо
Із рудим волоссям.
І лягали міні
Десь біля будинку,
І дрижали стіни.
Плакала дитинка.
Їй сказала мама:
“Донечко, не треба!
То гіпопотами
Бігають під небом.
Є такі тваринки.
Сильні та великі.
Майже наші свинки,
Тільки трохи дикі.
Ще вони важкенькі!
Гучно так тупочуть!
Ось втекли від неньки,
А назад не хочуть.
Може їм там сумно
В Африці жилося.
І тепер тут шумно,
І тому ми в льосі.
Треба буде мамці
Їхній подзвонити.
Влаштували танці
Розбишаки-діті!”
Свічка догоріла
У старому льосі,
Нічка відступила.
Ранок на порозі.
Затихають звуки.
Не летять снаряди.
Потягнулись руки
Відчиняти ляду,
Бо вона у льсі
Майже, як віконце,
А руде волосся
Доньки, наче сонце.

Leave a Reply