Shopping cart

Колосок

Ну, проходьте, розсаджуйтесь, батьки із малятами!
Розкажу вам, як жили півник з мишенятами.
Мишенята, вражі діти, усюди гасали,
Гралися, дражнилися, бігали, стрибали.
Непосиди, розбишаки. Круть і Верть їх звали.
Бо за день ніхто не бачив, щоб вони сідали.
Півник же вставав раненько,
І зарядочку робив.
Потім голосом гарненьким
Наше сонечко будив.
Вийде вранці на подвір’я, вимете чистенько,
Квіточки пополиває, все в нього гарненько.
На поличках посуд чистий, витоплена пічка.
Цілий день клопочеться, поки прийде нічка.
Мишенята ж в хату йдуть, тільки щоб поїсти,
І сміються, і регочуть, дивись – зараз тріснуть!
Замітав і цього ранку півник голосистий.
Бачить: лежить колосок, тугенький, зернистий.

  • Круть і Верть, сюди скоріше!
    Тільки подивіться!
    Колосок який знайшов,
    Він нам пригодиться!
  • Щоб згодився треба його сперш обмолотити.
    Треба вирішити, хто
    Буде це робити.
  • Вирішити треба нам у квача хто видить,
    А колосок хто знайшов, тей хай і молотить!
    І швиденько з двору геть, пригають, стараються,
    Один одного лоскочуть, сміхом заливаються.
    Півник взяв ціпка старого.
    Колосок обмолотив.
    І аж засміявся:
    Стільки зерен з нього вийшло, що й не сподівався!
  • Круть і Верть бігом до мене!
    Гляньте скільки в нас зерна!
    Треба все зібрать в мішечок
    І віднести до млина.
  • Оце добре, буде в нас борошна багато!
    Хто несе зерно на млин треба нам рішати?
    Подивитись треба збігать, як комар телят пасе,
    Хто зерна намолотив, тей його хай і несе!
  • Тільки й знаєте оці ви слова казати,
    А, між іншим, обіцяли все допомагати.
    Але Круть і Верть уже не чують.
    Один з одного біжать, кепкують.
    Стрибають. У «довгу лозу» граються,
    Обіцянками вони не переймаються.
    Півник все зерно зібрав, взяв мішок на спину.
    Та й співаючи пішов до старого млину.
    Повернувся, знову кличе:
  • Мишенята, сюди йдіть!
    Борошна приніс багато, можна тісто замісить.
    Можна пиріжків спекти, млинчиків, оладок.
    В гості друзів ми покличем – журавля і жабок!
  • Гарна думка, то ж швиденько дарма часу ти не гай,
    Тісто заміси гарненько й пиріжечки випікай!
  • От і добре, ну а ви дров до печі принесіть.
    Розтопіть, прогрійте гарно, поки буду я місить.
  • Півнику, наш любий друже,
    Перегнув ти палку дуже.
    Люди скажуть: «Що ж це він
    з малечі знущається!»
    Добре, що дитяча праця
    в нас забороняється.
    Півник нахиливсь, насупив брови.
    І тихенько сам пішов по дрова.
    Розтопив, вже пічка прогрівається,
    А тим часом тісто підіймається.
    Гарну півник пісеньку співає.
    Пиріжечки ліпить, викладає.
    А начинка в нього – мак дрібненький.
    Ох і будуть пиріжки смачненькі!
    Ось уже їх з печі витягає,
    У велику миску викладає.
    Пудрою смачною притрусив.
    Рушничком (нехай дійдуть) накрив.
    А вони – рум’яні, запашні,
    Подивившись, можна тільки ахнуть.
    Може вірите мені, а може ні,
    На всю хату періжечки пахнуть!
    Круть і Верть вже за столом, як треба,
    І нікого кликати не треба.
    Навіть руки вимили охоче,
    (Хто ж смачненьких пиріжків не хоче).
    Півник теж до столу вже сідає
    І в куточок миску відсуває.
  • Я оце спитати вас прийшов:
    Хто сьогодні колосок знайшов?
    Круть спокійно так відповадає:
  • Ти знайшов, ну хто ж цього не знає.
    Півник в чашку молока налив.
  • То ж скажіть, а хто обмолотив?
    Круть і Верть собі переглянулись:
  • Ти обмолотив.
    І посміхнулись.
  • Назбирав багато я зерна.
    Хто ж його відносив до млина?
  • Ти носив, ну хто ж цього не знає.
    Це вже Верть йому відповідає.
  • Хто заносив дрова, піч топив?
    Тісто м’яв і пиріжки ліпив?
    Зрозуміли раптом мишенята,
    Чому півник став про це питати.
    Нахилили голови, мовчать,
    Та з-за столу вийти не спішать.
    Півник добрий, може пригостити,
    Та і їм нема куди спішити,
    Цілий день крутились, гомоніли,
    То ж під вечір добре зголодніли.
  • Ну нема чого сидіть чекати,
    Що вас зараз буду пригощати.
    Щоб собі гостинців заробити,
    Треба було хоч би щось зробити!
    Вилізли з-за столу мишенята,
    Будуть знать, як цілий день гуляти.
    * * *
    Ось така у нас повчальна казка.
    Тож усі замисліться будь ласка.
    Є багато висловів про те,
    Що без праці й зілля не росте!

Leave a Reply