День веселий наступив,
Все навколо пробудив,
І малята, і звірята,
Та співучі пташенята.

Тільки пташечку сову
Не збудити вже йому,
Бо як нічка проминає.
Її сонце присипляє.

Незвичайна оця річ,
Для неїї день – це ніч,
А як нічка настає,
Враз їй сили додає.

І вона вже не сумує,
А із місяцем мандрує,
Та полює на мишей,
Страшить уночі дітей.

Коли сонечко з’явилось,
То сова десь забарилась,
Чути тихе позіхання,
Це сова із полювання.