Україна
Цвітуть сади, біліють хатки,
Птахи із вирію летять,
Бджілки у вулик залітають,
Та біля вулика сидять.
Вони на квіточки сідають,
З рання працюють до пізна,
Із квіточок нектар збирають,
Щоб медом взимку ласувать.
Ось трактор в поле виїжджає,
Сівалки за селом гудуть,
Кипить робота, всі працюють,
Корівок пастухи ведуть.
Працюють в хаті господині,
Бабуся хліб пече в печі,
Подвір’я діти підмітають,
А дідусь чистить у хліві.
Колиску мати колихає,
Дитинку спатоньки кладе,
Псалми тихесенько співає,
Вишиваночку біленьку вишива.
Вишиває квіточки червоні,
Ладнає вишиваночку до свят.
Чоловіка з поля зустрічає
Готує вечерю і на стіл подає.
За стіл вся родина сідає,
Вголос моляться всі,
Дідусь першим бере свою ложку,
Дідусь першим сідає за стіл.
Так дружно живуть в кожній хаті,
Так дружно живуть в нас в селі,
Одне одного люблять, шанують,
Одне одному в поміч завжди.
Як багато це нас навчає,
Як багато все це нас вчить,
Шанувати батька та матір,
Шанувати старших завжди.
Любити свою Україну,
Любити свій рідний край,
Любити Бога й молитись,
Одне одного любить й шанувать.
Ой, яке горе настало!
Які наступили часи!
Любити ми вже розучились,
І немає кому нас навчить.
Плачте люди та кайтесь,
До Бога приносьте мольби,
Щоб отримати Його милість,
Щоб нашу Вкраїну спасти.