Shopping cart

Незвичайна дружба

Пташина маленька на гілочку сіла
В саду біля мого вікна.
Від холоду й вітру бідненька тремтіла
І була голодна вона.
Відразу вгадала – синичка ця пташка.
Чим маю її пригостить?
У мене в тарілці смачненька є кашка,
І печиво свіже лежить.
І поки я думала, поки гадала,
Шукала гостинці свої –
Пташини моєї на гілці не стало,
Так, ніби й не було її.
Зробили ми з татом в саду годівничку,
Повісили біля вікна
На гілці, де вчора сиділа синичка,
Й насипали в неї зерна.
Зі столу зібрала я крихточки хліба
І сала кусочок взяла,
У мами насіння ще я попросила
І все в годівничку несла.
Синичка моя прилітала щоднини,
А з нею і інші пташки.
Напевно, у неї велика родина,
Бо з’їли усі крихточки.
І так цілу зиму ми з нею дружили –
Людина і пташка мала.
Я їжу для неї в садочок носила,
Вона мені спів свій несла.

Leave a Reply