Сріблясто-білий сніг на землю падав,

Заслав усю стежину і поріг.

Бажання можуть збутися – це правда,

Якщо загадувати їх під Новий рік.

В передсвятковий час у дитбудинку

Маленький хлопчик одного бажав:

«Я хочу, щоб хоча б лиш на годинку

З собою поруч тата й маму мав».

Вже новорічна ніч давно минула

Та хлопчик твердо вірив і чекав:

Про нього пам’ятають, не забули.

А диво скоро буде, він це знав…

 І ось коли усі сніги розтали,

Теплом заграло сонце навесні,

Із дитбудинку хлопчика забрали.

Тепер він опинився у сім’ї.

У нього мама є тепер і тато,

Години з ними – дар самих небес!

І кожен день для хлопця справжнє свято,

Сім’я – найкраще чудо із чудес!..