Shopping cart

Чарівна ялинка

За віконцем вечоріло,
Падав з неба білий сніг,
В хаті діточки сиділи
Та чекали новий рік:

-Що за свято без ялинки?
Ані дива, ні чудес.-
Мовив Дмитрик до Яринки.
-Тільки сніг паде з небес!

Морозець вікно малює,
В ковдру вкрилася земля
Дмитрик трішечки сумує:

  • Я ж дорослий, не маля!

А ходімо вдвох, Яринко
Ми до лісу навпростець.
Чарівну знайдем ялинку!

  • Добре, Дмитрик, молодець!

Завірюха снігом виє
Та мороз щипає їх,
Холод діток не жаліє-
Сипле в очі змерзлий сніг.

Стало моторошно всюди,
Потемніло навкруги.
В лісі вже не ходять люди,
До колін лежать сніги.

Тільки місяць на стежинку
Кинув свій яскравий слід,
Ніч сховала за хмаринку
Й місяченько з неба зник.

Діти так позамерзали,
Що не було сил іти.
Та, здається, заблукали.
Шлях додому не знайти.

Коле, сипле сніг лапатий
На обличчя, на чоло.
Старий дуб стоїть крислатий
Заховались вдвох в дупло.

Плаче жалібно Яринка
Та від холоду тремтить:
«Що тепер, ми, любий брате,
В лісі будемо робить?»

Хоч самому лячно стало
Він сестричку обійняв:
«Ти не бійся, нічки мало!»-
Заспокійливо сказав.

-Зачекаємо до ранку
І повернемось ураз
Притулись до мене, люба,
Не хвилюйся, все гаразд!

Раптом кролик сніжно-білий
Висунув з шпаринки ніс:

  • Як це ви тут опинились,
    Як потрапили у ліс?
  • Ми шукаємо ялинку
    Котра чарами рятує.
    Бо сестричка в нас Даринка
    Захворіла та сумує!

Кролик скоса подивився,
Він про діток усе знав!
До шпаринки нахилився
Й рукавички там дістав:

-Ось вам захист від морозу-
Рукавички чарівні.
Вас зігріють у дорозі.
До побачення, малі!

-Кролик, дякуємо щиро,
Рукавички одягнем,
Ми ялинку неодмінно,
Що б не сталося, знайдем!

У печері недалечко
Чарівний Дракон сидів.
Він для чемної малечі
Тепле вогнище розвів

З під-каміння виповзала
По-малесенько Змія
Та шепочучи сказала:
«Ось, що вам пораджу я!

Там далеко за горами
У старих густих лісах
Чарівна росте ялинка
Срібні зорі на гілках.

Та ніхто про це не знає,
Туди треба довго йти
Той, хто добре серце має
Зможе диво це знайти.

  • В новорічну ніч казкову
    Ми – усі чарівники!
    Кожний з нас приносить диво,
    Щоб всміхались малюки.

Ми- чарівні друзі звірі,
Є всього дванадцять нас.
Тільки бачимось ми рідко
В році тільки один раз.

Кожний звір – це символ року.
Людям щастя він несе
Кожний з звірів крок за кроком
Та один за одним йде .

Треба всіх звіряток знати,
Щоб до щастя шлях знайти!
Звірі будуть помагати
Й рятувати від біди.

Кожний рік охороняє
Хтось ялинку залюбки.
Тигр дуже полюбляє
Молоко та кісточки.

Тигра пригостіть смачненьким
Та на свято запросіть!
І ялиночка гарненька
Вмить засяє, заблищить.

-То ж мерщій, -кричить Яринка
Часу, братику, не гай!
Ми для нашої Даринки
Обійдемо цілий край!

Цілий день вони ходили,
Притомились дітлахи.
Змерзли дуже й зголодніли,
Задубіли й кожухи.

Вдалині виднілась хатка
Та не стало сил дійти
Підійшло до них лошатко:
-Що тут хочете знайти?

  • Ми до лісу чарівного
    Із сестричкою ідем.
    Тигренятка там малого
    Сподіваємось, знайдем.

Гарний добрий кінь гривастий
Діток в хату запросив
Трохи сіна та соломи
Замість ліжка постелив.

Добра тітонька Вівця
Наварила холодця
Теплим чаєм пригощала
Й шубки їм подарувала.

Доки дітки міцно спали
Мавпа казочку читала.
Заспівала колисанку
Щоби спали до світанку.

Півник діток розбудив
Та яєчком пригостив!
Цуценятко кістку дав:
«Це було усе, що мав!»

Проводив діток удвох
До кабанчика у льох.
Пан кабан відрізав сало,
Що на припічку лежало.

Подзвонив кумі телиці
Та зраділа, веселиться:
«Молочко моє смачненьке
Хто п’є, буде здоровенький»

Довго діти йшли та йшли.
Врешті в інший ліс зайшли.
Ось, мабуть, чарівна мить,
Щур попереду біжить!

Ніби в казці опинились,
Всюди вогники з’явились.
Під північним сяйвом тим
По землі стелився дим.

На горі стоїть, мов диво,
Та ялиночка красива.
Тигр на пагорбі сидить
Крізь дрімоту щось ричить.

І Яринка так зраділа
Вмить до тигра полетіла:

  • Любий тигрику, привіт!
    Ми несли тобі обід!

Пригощайся, їж, будь ласка
Тут у тебе справжня казка!
Довго всюди ми блукали
Цю ялиночку шукали.

Нам вона потрібна дуже
Подаруй, будь ласка, друже!
Тигр всміхнувся до дітей:
«Довго я чекав гостей.

Бачу, добрі ви, сміливі,
Працьовиті не ліниві,
Легко впорались з усім-
Принесу вам щастя в дім!

Зручно на спині сідайте
Та ялиночку тримайте.
Я помчу вас у хатинку
До маленької Даринки!»

Спати сонечко лягає,
Ніч у вікна зазирає.
Вітер грає у ріжок,
За вікном летить сніжок.

У кутку стоїть ялинка,
Сяє вогник чарівний.
От прокинулась Даринка:
«Скоро, скоро рік новий!»

Тихо мовила Даринка:
«Ти поглянь, всміхається!
Чарівна у нас ялинка!
Свято починаєтеся!»

Ось тепер на кожне свято
Щиро просимо малят.
Посміхайтеся завзято
До дванадцяти звірят!

Хай до нас усіх щороку
Чарівний приходить звір
Щоб здійснились усі мрії
Головне лише – повір!

Leave a Reply